Каркать, каркнуть - кря[а]кати (-каю и -чу), крякнути, кру[ю]кати, кру[ю]кнути, крумкати, крумчати, кавкати, кавкнути. [Ой ворони чорненькі, чого ви крячете? (Морд.). Ой що-ж бо то та за ворон, що по морю крякає (Пісня). Кавкає як ворона, а хитрий як чорт (Приказка)]. Вишь, -кает, как ворон - бач, кряка, як той ворон (Д. Марк.). Не -кай здесь! -не кряч тут!
