Картуз - 1) картуз (-за), кашкЄт (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкЄта (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепЄр убралися в кашкЄти; 2) (бумажный мешёчек) папіряний мішЄчок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну; 3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.
