Квартирант — Російсько-український академічний словник (А–П)
Квартирант - квартирант, кватирант, пожилЄць (-льця), помешканець (-нця), комірник; сусід (-да), сусіда; см. Жилец, Постоялец. [ОцЄ наша хата, а отут пожилЄць сидить (Крим.). Пусти сусіда та дай йому волю, дак і сам підеш у неволю (Борзенщ.)]. Стать -том - піти в комірне, стати комірником (пожильцЄм, помешканцем).