Кисть - 1) (как украшение) кИтиця, кИта, кутас (-са). Делать -ти для украшения - китИти кИтиці. [КитИла кИтиці з заполочи (Сл. Гр.)]; 2) (для рисования) пЄнзель (-зля), квачик; (для покраски) квач (-ча), щітка; (из мочалы для мазания глиной, мелом) щітка, віхоть (-хтя). Кисть художника (степень, качество искусства его) - пЄнзель художника (маляра), художній пЄнзель. [До образів, вИмалюваних пЄнзлем художника (Єфр.)]. Чьей -сти эта картина? - чийого малювання (чийого пЄнзля) ця картИна? Картина смелой сочной -сти великого художника - картИна смілого соковИтого пЄнзля велИкого художника (маляра); 3) (ягод) гроно, (ум. гроночко), кЄтях[г], кИтях[г] (-а), ки[і]м‘ях (ки[і]млях), ум. ки[і]мляшЄчок (-чка). [Ви, гроночкИ, не гронітеся (Мет.). Вишні так і вИсять китяхами (Сл. Гр.). Отак кимляшЄчками все й цвітЄ, як бузина (Волч. п.)]. Покрыться -ми (о винограде) - загронИтися. Кисть на кукурузе, просе - волот, (соб.) волоття; 4) анат., кисть руки - п’ясть (-ти), (диал.) п'ястя (-ті) (рукИ).
Кисть в інших словниках
| Кисть — Великий тлумачний словник сучасної української мови |