Кладь - 1) вантаж (-жу), кладь (-ди), набір (-бору), хура (хура - воз с кладью, но иногда называют так и кладь). [Скрип возів, що тяглися болотяною дорогою з тяжким набором (Франко). Хури не брали (Сл. Гр.)]. Подрядиться везти кладь - стати під хуру. Ехать без -ди - їхати порожнем; 2) кладь соломы, хлеба - ск[т]ирта; 3) клажа, поклажа; см. Поклажа; 4) (оскопление) см. Кладка 4.
