Клюка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Клюка - костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клкжа, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тк)пає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.