Кобзарь — Російсько-український академічний словник (А–П)

Кобзарь

Кобзарь - кобзар (-ря). -ри - кобзарі (-рів) и (соб.) кобзарство. [На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.)]. Принадлежащий -рю - кобзарів (-рЄва, -рЄве). Быть -рём (промышлять кобзарством) - кобзарювати.

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914