Кование — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кование - 1) кування (ум. куваннячко), кованка, (преимущ. о холодной ковке) клепання, (выковыванье) виковування. [Кування молотом (Св. П.)]; 2) (подковыванье) кування, кованка, підковування. [Кованка коней одна що стоїть (Сл. Гр.)].