Коза - 1) коза, козлиця, козиця. [На похиле дерево і кози скачуть (Номис). І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шевч.)]. Дикая -за - дика коза, (степная) сайгак, сугак (ка). Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу - відлупити, як Сидорову козу. Похожий на -зу -козуватий; 2) (попрыгунья: о женщине) коза, скакуха, стрибуха; 3) (носилки у каменщиков) козла (-зел); 4) (для под'ёма повозки при смазке колёс) коза; срвн. Козлы 3; 5) коза, козиця, ґайда (Херс.); срвн. Волынка; 6) (игра) коза, горюдуб (-ба); 7) (таган для огня) коза, жаро[і]вня; 8) (клок недожатого хлеба) гребінці (-ців), недожинок (-ка), (обрядовый) цапова борода.
