Колесить — Російсько-український академічний словник (А–П)

Колесить

Колесить - 1) колувати, шляхи перехрЄщувати (М. Вовч.), (гал.) колесити. [Хто колує, той вдома ночує (Чуб. 1)]; 2) говорити здалека, на(з)догад, манівцем (манівцями), брати на об’їздку; 3) см. Околёсную нести (под Околёсная 2).

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914