Колобродить - 1) (шляться, слоняться) никати, сновиг[ґ]ати, блукати, тинятися, вештатися, снуватися; 2) (проказить) колобродити, колоброїти, броїти, пустувати, штукарити, витворяти, чмутувати. [Цілу нічку колобродить, за собою чЄлядь водить (Пісня). ЕнЄй тут добре колобродив (Котл.). Не мало-ж мабуть вони й броїли; згадаймо-ж іщЄ, що витворяв князь Владимир у Київі (Куліш)]; 3) белькотати (-кочу, -кочеш), говорити безладно, верзти (нісенітницю).
