Колотило — Російсько-український академічний словник (А–П)
КолотИло - 1) калатало, калаталка, калатайка, стукачка, торохкалка; 2) (короткая, часть цепа) бич, бияк (-ка); 3) (доска вм. колокола) клепало, било, калатало; 4) (палка, привеска для стука в дверь) стукачка, стукальце, гру[ю)]кальце.