Комель - 1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комЄль (-мля), відзЄмок (мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комЄль, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлЄм у зЄмлю (Манж.)]; 2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирЄм униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирЄм (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.
