Комета — Російсько-український академічний словник (А–П)
Комета - комЄта, віха, зірка з мітлою, мітла, хвостата (волосата, мітласта) зірка. [Перед голодом віха на заході стояла (Херс.). Мітла огнЄнная зійшла, і степ і гори осіяла (Шевч.)]. Блуждающая -та - мандрівна комЄта, заблуканка-комЄта. Голова -ты - голова комЄти. Хвост -ты - хвіст комЄти, мітла у комЄти. Ядро -ты - ядро комЄти.