Контур - контур (-ра), (очертание) обрис (-су), обвід (-воду). [Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волохатих (Васильч.). В рожевому тумані з’являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб.). Обвід повного кругловатого лиця (Н.-Лев.)]. Первоначальный -тур - перший обрис.
Контур в інших словниках
| Контур — Словник чужомовних слів і термінів |
| Контур — Тлумачний словник української мови |