КонЄчно - 1) (окончательно) остаточно, доконЄчно; (совсем) зовсім, цілком, чисто, геть-чисто; 2) (разумеется) звичайно (редко звичайне), запЄвне[о], пЄвне[о], пЄвна річ, річ пЄвна, звісно, пЄвно що так, (обычно в ответе на вопрос) авжЄж, вжеж, тавжЄж, аджЄж, (только в утверд. ответе) атож, а якже. [«Брешеш», скажуть, «такий-сякий!» Звичайно, не в очі (Шевч.). Може бути, звичайно, й історія естетичних поглядів (Єфр.). Я, запевне, йому цього не сказав (Звиног.). Але певно: час не жде (Вороний). Що громаді, те, певна річ, і бабі (Приказка). Звісно, я з тих тЄкстів жаднісінького не схотів вивчити (Крим.). «Се ти, Петрусю?» - «АвжЄж я» (Шевч.). Вжеж бо хлопці завжди розумніші за дівчат (Крим.). «Тоді-б і він був раб!» - «Тавжеж, не як (Л. Укр.). Чи ти підеш туди?» - «АджЄж.» (Сл. Гр.). «Хіба-ж ти думаєш за його йти заміж?» - «Атож!» (Н.-Лев.)].
