Короб — Російсько-український академічний словник (А–П)
Короб - 1) короб (-ба), (из луба) козуб (-ба), (из лозы покрытой глиною) стуга, (из картона, футляр) шабатурка, (чаще множ.) шабатурки (-рок); срвн. Коробка 1. Наговорить три -ба - набалакати повен міх (Крим.); (наврать) набалакати три мішки (сім мішків) гречаної вовни (Приказка), розбити цілий глек брехеньки. Его свело -бом - його зсудомило (справчило). Ни из -ба, ни в -роб - ні туди, ні сюди; ані з коша, ані в кіш; 2) (тележный лубяной кузов) короб, глабці (-бців и -6Єць); см. Кузов 1; (плетёная корзина на дрогах для возки угля и пр.) сапет (-та), сапета (-ти), куча; 3) см. Пошевни.