Косина — Російсько-український академічний словник (А–П)
Косина - 1) (направления) косість (-сости), косина, косінь (-сіні); 2) (наклон) спад (-ду), убіч (р. -очу, м. р. и -очи, ж. р.), ускіс (-косу), косина. [Як хату спинали, то не вгледіли, що там косина (Пирятинщ.)].