Красавица — Російсько-український академічний словник (А–П)
Красавица - 1) красуня, вродливиця, вродниця, хорошуля, красю>чка, гарнюэчка, краля, красочка, красоха, красітка, красуха, красовиця, (редко) красавиця, (пров.) хупавка, ум.-ласк. красуненька, хорошуленька, кралечка, (пров.) хупавочка. [Красуня дівчина Параска (Кон.). За ввічливі станси, гучні мадриґали вродливиці теж нагороду давали (Л. Укр.). Тихим сном навіки вродниця заснула (Щогол.). Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором (Шевч.). Що й казати, дівка красовиця (Звин.). Таких красивиць, як ти, на світі багато (Звин.). Красоха така! (М. Вовч.)]. -ца-щеголиха - красуня-чепуруха. -ца писаная -писана красуня, краля мальована. [Та й поберемося, моя краля мальована (Шевч.)]; 2) бот. -ца ночная, Незрегіз таігопаїіз ^. - вечірня фіялка, нічна фіялка, вечірня доба, нічна доба, вечерниці пахучі. -ца (девица) в зелени, №де11а йатазсепа ^. - чорнушка нечоса, нечесані панночки, павучки, кудринці, патлашки (-ків). -ца, Аігора Веііайоппа ^. -белядона, вовчі ягоди, красавка, матриґан, запридух, отруйниця.