Красно, нрч. - 1) (о цвете) червоно, (диал. редко) черво. [Сонечко за гору пада, блищить вода червоно (М. Вовч.). Сонце сіда черво (Мнж.)]; 2) см. Красиво. -но говорить -говорити (мовити) красно, красномовно; см. Красноречиво. [Красно й поетично говорить (Н-Лев.)]. -но говоришь - красно мовиш (говориш); золотії уста маєш. Полюби меня в черне, а в -снЄ и всякий полюбит - полюби мене в сажному, а в білому й аби-хто полюбить; утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру’ (Номис).
Красно в інших словниках
| Красно — Великий тлумачний словник сучасної української мови |