Куна — Російсько-український академічний словник (А–П)

Куна

Куна - 1) см. Куница 1; 2) (стар.: денежный знак) куна; 3) (стар.: выкуп за крепостную невесту) куниця. [Бери яку хоч у нас дівку з дворових, без куниці відпустимо (Квітка)]. Заплатить -ну - дати куницю (Номис).

Куна в інших словниках

Куна — Рідні імена. Слов'янський іменослов
Куна — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914