Кус — Російсько-український академічний словник (А–П)
Кус - 1) кус (-са), шмат (-та); срвн. Кусок. [Не тягни, Ониську, вуса до Іванового куса (Номис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то віддасте (Шевч.)]; 2) (откус) кус. [Хліба на два куси].