Кучер - кучер (-ра), фу[і]рман, візничий (-чого), візниця, погонич, машталір (-ра), (шутл.) поганяйло; срвн. Возница. [А ось уже скоро! - відмовив кучер (Грінч.). Велю) коникам вівса дати, а візничому підождати (Грінч.). А машталір ззаду коней поганя (Квітка)]. Служить -ром, исполнять обязанности -ра - кучерювати, фу[і]рманити. [Василь кучеркю в пана (Новомоск.)].
Кучер в інших словниках
| Кучер — Словник чужомовних слів і термінів |
| Кучер — Тлумачний словник української мови |