Лавр - 1) бот. ^аи^и8 поЬіііз І.. - лавр (-ра), (зап.) лаврина, бобковець (-вця); 2) -ры (перен.) лаври (-рів). [Той варт найвищих лаврів (Франко)]. Пожинать -ры - збирати лаври, заживати (добувати) слави. Почивать, почить на -рах - спочивати, спочити на лаврах, Увенчанный -рами - уквітчаний лаврами, (придворный поэт) лавреат (-та). [Богам були рівні співці-лавреати (Л. Укр.)].
