Ладно, нрч. - 1) добре, гаразд, гарно, ладно; (удобно) вигідно. [Хатку опорядкували собі гарненько, - усе гаразд, усе добре, та не батьківщина (М. Вовч.). ОцЄ ладно! три пани, єдні штани (Номис)]. -но ли так будет? - чи так добре (гаразд, гарно) буде? -но тебе толковать - добре тобі балакати. -но живётся - добре живЄться, гаразд вєдЄться. Дело идёт -но - справа йде добре (гаразд). -но уселся, так сиди - добре (вигідно) сів (умостився), то й сиди. Скрипка настроена -но (в лад), см. Лад 3. Не складно да -но - не складно, та ладно. И -но и складно - і до ладу і до прикладу (Приказка); 2) (в согласии) у (з)лагоді, у згоді, у ладу. Жить -но с кем, см. Ладить 3; 3) (в из'явлении согласия) добре! гаразд! сількісь! іносе! інось! ну-ну! [«Приходьте сьогодні до мене». - Гаразд (Сл. Гр.). «Дай хоч трошечки спочити». - Та сількісь же! (Кон.). «Іносе, дми собі!» - так сонечко сказало, і вітер шпарко полетів (Греб.). «Як це поробиш, принеси води». - Ну-ну! (Звин.)].
Ладно в інших словниках
| Ладно — Великий тлумачний словник сучасної української мови |