Лесть - 1) лЄстощі (-щів), лЄстки (-ток), (ум. лЄстівочки) (-чок)) (устар. и возвыш.) лесть (ти и ільсти); (подольщенье) підлещування, лестіння, (грубо) підлабузнювання. [Кадити фиміями лЄстощів (Н.-Лев.). МєнЄ лестощами не купиш (Корол.). Чого не допнуть добрим способом, то завсіди доб’Ються лЄстками (Бердичівщ.). Навіть найкраща людина лЮбить підлЄщування та хвалу безмірну (Л. Укр.)]. В нём -ти нет - він не під[об,у]лЄсливий, він не любить підлЄщуватися, (устар.) в нім ільсти немає. Он падок на лесть - він жадібний (жадний) на лЄстощі (на лЄстки). Добиваться -тью - добиватися лЄстощами (лЄстками); закидати лЄстками. [ЛЄстками закида (М. Вовч.)]. Достигать, достичь -тью чего -лЄстощами (лЄстками) доходити чого. -тью обходить, обойти кого - лЄстощами, лЄстками, лестінням підходити, підійти до [під] кого, злЄщувати, злестати, улЄщувати, улестити кого. [Ти хочеш мєнЄ злестати, а потому одурити (Основа). Прости йому! він сторожем їй був і, хитрая, вона його влестила (Грінч.)]; 2) (соблазн) принада, зваба, спокуса. Лесть богатства - принада (зваба, спокуса) багатства.
