Ловкий - 1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в’юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотЄпний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритнЄнький, моторнЄнький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а меткЄ (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митЄць (Свидн.). В’юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оцЄ повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцкэра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митЄць; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп’яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кИй! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка; 2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)]; 3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілЄць. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кИй ответ - влучна відповідь.
Ловкий в інших словниках
| Ловкий — Словник чужомовних слів і термінів |