Лодка — Російсько-український академічний словник (А–П)
Лодка - човЄн (р. човна), човно (ср. р.), (диал.) каюк (-ка), (челнок) човник, човЄнце, (долбленая) душогубка, (большая) дуб (-ба), (плоскодонная) плискодЄнник, (диал.) кайра, кайора, галярка, (набойная) обшиванка. Срв. Чёлн. [ПливЄ човен води повен (Пісня). Із гущі лісової пливЄ каюк повільною ходою (Рильськ.). Пристали коло Черкас дубом (ЗОЮР). У Кременчуці переїздили на той бЄрег галярками (Пирятинщ.)]. Гребная -ка - весловий човен, байдарка, (для двух гребцов) двогрЄбний човен, двогрЄбка, двояк (-ка). Парусная -ка - вітрильний човен, байдак (-ка). [По синьому морю байдаки під вітром гуляють (Пісня)]. -ка подводная - підводний човен. -ка спасательная - рятівни(чи)й човен. -ка моторная - моторовий човен. -ка лёгкая, быстроходная - легкий (прудкий) човен. [Був човен легкий як пушок (Котл.)].