Ложь - неправда, (грубее) брехня, (вульг., диал.) брех (-ху), (редко, устар.) лжа, олжа, лож (р. лжи), (фальшь) ф[хв]альш (-шу, м. р.); ум. неправдонька, брехенька. [Всяка неправда -гріх (Номис). А неправда-ж! я того не казав (Сл. Гр.). Що правда, то не брехня (Грінч.). Обіцяла гостинця, дак оцЄ й принесла, щоб не буть у бреху (Переясл.)]. Ложь о ком -брехня про кого, (действие) набріхування на кого. Это похоже больше на ложь, чем на правду - це більше на брехню) скидається, ніж на правду; це може й правда, та щербата (щербатЄнька). Сплетение лжи - клубок брехЄнь. У него что ни слово, то ложь - він з брЄхнею не розминається; віц що не скаже, то збрЄше. Он ни на шаг без лжи - він що ступнЄ, то й (з)брехнЄ. Это явная ложь - це видима (очевидна) неправда (брехня). Чистейшая ложь - справжнісінька брехня. Уличать, (из)обличать во лжи кого -виявляти (виводити, виказувати) брехню) чиЮсь, когось. Обвинять во лжи кого -винуватити, обвинувачувати в брехні кого, брехнЮ завдавати кому. [Мені старій та брехню) завдала (Грінч.)]. Приобретать, приобрести -жью что - здобувати, здобути брехнЄю, (вульг.) вибріхувати, вибрехати що. [Циган що вибреше, те й його (Рудч.)]. Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться -жью - вибріхуватися, вибрехатися, відбріхуватися, відбрехатися. [БрехнЄю не вибрешешся (не відбрЄшешся) (Номис)]. Оправдывание себя посредством лжи - вибріхування, відбріхування.
