Луговой - луч(а)ний; (о луге, поросшем лесом) луговий, ум. луговЄнький; левадний, береговий. [Купи вільхи були розкидані в лучаній місцині, мов невеличкі гаї (Н.-Лев.). Лісова, лучна та болотяна рослинність (Герин.). Верби луговії зашуміли (АД I). ЯкЄ це в вас сіно? лісовЄ чи берегове? (Звин.)]. -вой берег, -вая сторона (реки) - лучний берег (га). -вОє сено - лучнЄ (лучанЄ) сіно, (с влажного берега) береговЄ сіно. [Покоси лучаного сіна (Н.-Лев.)]. -вой цветок - лучна (лучана) квітка. -вая рута, бот. ТЬаіісІгиш Паѵит ^. - рутвиця жовта, золотуха. -вОй чай, см. Лужайник 2. -вОй шафран, бот. СоІсЫсит аиіитпаїе ^. - пізноцвіт (-ту) (осінній). -вая собака, зоол. Супотиз зосіаііз Ка£ - лучний собачка.
