Лёгонький — Російсько-український академічний словник (А–П)
Лёгонький, легонек - лєгЄнький; повільнЄнький; вільнЄнький, швидЄнький; стрункЄнький; срвн. Лёгкий. [ЛєгЄнький морозець (Київ). ЛегЄнька свиточка вітром підбита (Полт.)]. -гонек на язык - язикатенький, балакученький. Девушка с -ким поведеньицем - полегЄнькі дівчата, дівчата легеньких звичаїв (норовів).