Мазать, мазывать, мазнуть - 1) мазати, мастити, мазнути, (быстро и с силою) мазонути. [Моїм салом та по мені й мажуть (Номис). Моїм маслом та мене й мастить (Сл. Гр.). Мастити голову (Мирн.). Мазнула щіткою туди-сюди по комину (М. Грінч.)]. -нуть кого (ударить) - мазонути, ляснути кого. [Не лізь, а то так мазону, що й перекинешся (Київ)]. -зать сапоги дёгтем - мазати, мастити, ш[с]марувати чоботи дьогтем. -зать глиняный пол - мазати, мастити долівку глиною, (реже) шмарувати долівку. -зать стены полубелой глиной перед побелкой - сіркувати стіни, хату. -зать колёса дёгтем - шмарувати, смарувати, мазати, мастити віз (воза). [Стали вози шмарувати (Грінч.). Хто мастить, тому віз не скрипить (Приказка, Чуб. I)]. Мазанный - мазаний, мащений. [Мазаний пиріжок]. Одним миром -ный - одним миром мирований (мазаний). -ный воз - мазаний, ш[с]марований віз; 2) (плохо писать) мазати, мазюкати; (о безграмотном письме) базграти; 3) (марать) мазати, ялозити що. -ться - 1) страд. мазатися, маститися, ш[с]маруватися, бути мазаним, мащеним, ш[с]марованим; 2) возвр. мазатися, маститися, мазнутися; 3) -ться к кому - підмазуватися, підсипатися до кого.
