Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатЄнько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! -мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихйй (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печЄрі показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало -по-малу - помалу, помалу-малу, помалЄньку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помалЄньку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальскИ - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].
Маловато, нрч. - обмаль, омаль, на—омаль, намаль, намалі, не гурт, о(б)малкувато, помалкувато. [Та бачите - в мЄнє тепЄр грошей обмаль (Грінч.). Христя згадала, що води омаль, ухопила відра і побігла до сусіднього колодязя по воду (Мирн.). Може хліба на-омаль буде, та вже вибачте (Кониськ.). ТрЄба купити, а грошей на-малі (Квітка). У нашому селі намаль землі (Харк.). Грошей у мЄнє не гурт (Звин.). Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде (Новомоск.). Хіба й без ваги на око не знати, що омалкувато? (Кониськ.)].