Манник — Російсько-український академічний словник (А–П)

Манник

Манник, бот. - 1) (Сіусегіа Пиііапз ^.) манна трава, манна; 2) (Резіиса оѵіпа ^.) типчина, типчак (-ку), овеча трава.

Алфавітний покажчик

А 626 Б 2236 В 4212 Г 1728 Д 2503 Е 322 Ж 504 З 3926 И 2231 Й 3 К 5559 Л 2380 М 3958 Н 10851 О 5077 П 13914