Мгла — Російсько-український академічний словник (А–П)
Мгла - 1) (і)мла, (і)мгла, морок (-ку); (марь) юга, суга; (холодная, сырая, с мелким дождём) мрака, мрачка и мряка, мрячка; срв. I. Марь и Мга 2. [Гєн-гЄн у жовтій млі безмірної долини синіє щось (Мирний). Ой, імла, імла по полю лягла (Метл.). Непрозорі бовдури тЄплої і рожево забарвленої мгли (Франко). Дим ляга на світ імглою (Крим.). Зірочки лЄдвє-лЄдвє блимали у блакитному мороці (Мирний). УсЄ нЄ6о аж сіре, - така юга сьогодні (Звиног.). Видно було сіру мряку, що залягла долину (Франко)]. Покрываться, покрыться, подёргиваться, подёрнуться -лою - повиватися, повитися, затягатися, затяг(ну)тася, заволікатися, заволоктися (і)млою; 2) см. I. Медянка.