Медноцветный - мідяно[мідно]барв(н)ий, мідяно[мідно]кольорий, мідяно[мідно]колірний. Медный - мідяний, мідний, (редко) мідЄвий. [Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.). Знаю, як мідний шЄляг (Номис)]. -ный блеск, мин. - мідяний блиск (—ку), блиск міди. [Мідяний блиск складається з міди та сірки: це багата на мідь руда (Троян.)]. -ная зелень, см. II. Медянка 4. -ный изумруд - аши[е]рит (—ту), діоптаза (—зи). -ный колчедан - мідяний іскриш (—шу), іскриш міди, халкопірит (—ту). -ный купорос - мідяний вітріоль (—лю), вітріоль міди, синій камінь (—меню), (гал.) синяк (—ку). -ная лазурь - азурит (-ту). -ные опилки - мідні трини, мідяна тирса (ошурка) (соб.), (диал.) шкремітки (-ток) (Шух.). -ная чернь - мідЄвий окис (-су), мідяний цвіт (-ту) (Троян.). -ный век - мідний (мідяний) вік. [(Овідій) прославив золотий вік і срібний, мідяний і героїзм залізного (М. Зеров)]. -ные деньги - мідяні гроші (-шей и -шів), мідяки (-ків); см. Медяк 2. Он учился на -ные деньги - він учився на мідяні (на малі) гроші (на мідяки); його наука мало варт. [На мідяні гроші слави добували (Номис)]. Это -ного гроша не стоит - це битого шага не варт. У него -ного гроша нет - він ламаного шага (шеляга) не має. -ный лоб (перен.) -дурень (-рня) міднолобий, мідне чоло.
