I. МестЄчко - 1) містечко, місцина, місцинка, місциночка, містина, містинка, містаночка, містонько; срв. МЄсто 1. [Снігом містечко прикрило, де нам щастя усміхнулось (Манж.). Серед крислатих кущів обібрали вони собі місцину (Коцюб.). Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! (Харківщ.)]. Іди тепер матінко, од мЄнє, - нема в мЄнє містонька для тЄбе (Грінч. III)]. Укромное -ко - затишнЄ містечко, затишна місцинка, затишок (-шку); (закоулок) закуток (-тку), закамарок (-рка); (для прятанья) (с)хованка, (с)хованочка. [Піймав котик мишку та з’їв у затишку (Дит. пісня)]; 2) (должность) посадка, містечко. Доходное, тёплое, хлебное -ко - поживна (тепла) посад(к)а, тепленьке містечко. [Я рвався геть од теплої посади (Крим.)].
