I. Метать, мётывать, см. Мести.
II. Метать, мётывать, метнуть - 1) (бросать; н. вр. мечу) кидати, кинути, метати (-таю, -таєш), метнути; срв. Бросать 1. [Каменем кинув (метнув) на мене (М. Грінч.). Метають гроші вгору і дивляться, як воно впаде (Звин.)]. Вулкан -чет пламя - вулкан викидає полум’я (огонь), кидає полум’ям (огнЄм). -тать банк (в карт. игре) - банкувати. -тать бомбы, камни, стрелы - кидати (метати) бомби, каміння, стріли. -тать взоры, глаза, очи. -нуть взор на кого, на что - зиркати, зиркнути на кого, на що и по кому, по чому, блим[к]ати, блим[к]нути очима, скидати, скинути очі (оком, очима) на кого, на що, метнути, глипнути, вергнути, стрельнути оком (очима). [Зиркнула на мЄнє і пішла (Крим.)]. -тать громы - кидати (вЄргати) громи и громами. -тать жребий - кидати жЄреб (-ба) или жеребок (-бка), жеребкувати, (между собой) жеребкуватися. -тать искры, огонь - іскрити, сипати іскрами, приском, огнЄм, метати іскри (Л. Укр., Коцюб.), сов. сипнути, метнути іскрами и т. д., (только из,глаз) іскрити оком. [Очі іскрять (М. Грінч.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Очі її сипали приском (Черкас.). Чорні очі так і сипнули на нЄї огнЄм (Н.-Лев.). Схиливсь до своєї жінки, оком іскрить (М. Вовч.)]. -тать кровь - кидати, спускати кров (руду), відкривати жилу. -тать пар - орати, (орю, ореш) на (під) пар, паренати, паренити. -тать сено - кидати сіно (в копну: в копицю, в стог: в стіг, в стіжок, на сеновал: в сінник). [Я вам поможу робить - косить там, чи сіно кидать (Основа). До півночи сіно в копиці кидав (Кониськ.)]. -тать стог - класти стіг, стіжок. Рвать и -тать - рвати й метати, сікти й рубати (Номис), лютувати, лютитися аж підскакувати. Что есть в печи, всё на стол -чй - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада (Приказки). Не -чйте бисера перед свиньями - не кидайте пЄрла перед свиньми; 2) -тать детёнышей - приводити, поносити малят; специальнее: (о суке) щенити цуценят (щенят), щенитися, (о кошке) котити котят, котитися, (о свинье) поросити поросят, пороситися. [Плюнуть на тих оддоєних щенят, що ти щенила (Шевч.)]; 3) -тать икру - викидати ікру, нерЄститися, (икриться) тЄртися; срв. Икра 1; 4) (шить на живую нитку; н. вр. метаю и мечу’) наживляти, шити на живу нитку, фастриґувати що. -тать петли - а) (у портных) обкидати петЄльки, застіжки; б) (о зайце) ключкувати, ключки робити. Мётанный - 1) киданий; ораний; кладений; 2) наживлений, шитий на живу нитку; фастриґований; обкиданий.