Метка - 1) см. Мечение; 2) (знак) значка, зазначка, знак (-ку), познака, відзнака, помітка, (на белье) мітка, міта, (зарубка) карб (-ба и -бу), (клеймо) тавро, клейн[м]о, (на товарах и перен.) шта[е]мп (-пу). Делать -ку на чём - робити (класти, ставити) зазначку, значку, карб и т. п. на чому, значити що; см. Метить 1. [Поклав зазначку на кавунові (Звин.). Ставили значки, карби на тому, що хотіли позначити (Єфр.)].
I. Мётка, см. Метание 1 - 4.
II. Мётка, см. МєтЄниє.
Метка в інших словниках
| Метка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |