Мечтатель — Російсько-український академічний словник (А–П)
Мечтатель, -ница - 1) мрійник, -ниця. [Він ідеаліст, мрійник (Н.-Лев.). Завзятий мрійник (Грінч.)]; 2) (много о себе думаюший) зарозуміла людина (общ. р.), зарозумілець (-льця; м. р.).