Миленький - 1) любенький, милЄнький, любесенький, милЄсєнький; (в обращ. ещё) - (м. р.) лю>бчик, любонько, любусь (-ся), (ж. р.) лю>бка, любочка, любонька, любуся. [Тіточко наша любЄнька, не кидай нас! (М. Вовч.). МилЄнький, милЄсєнький мій! (Метл.). Не їдь, братіку, не їдь любчику! (Чуб. V). Дідусю-любусю! (Чуб. V). Ой, мамко-лкэбко! (Номис). Тіточко-любочко! (М. Вовч.)]. Мой -кий дружок - мій лю>бчик коханий, (поэтич.) мій друженько милЄсєнький, як голуб сивЄсєнький; 2) (хорошенький) гарнЄнький, гарнесенький. -кая история! - гарнЄнька історія (оказія, пригода)!
Миленький в інших словниках
| Миленький — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Миленький — Фразеологічний словник української мови |