Мина — Російсько-український академічний словник (А–П)
I. МИна (выражение лица) - міна, вираз (-зу), вигляд (-ду). [Вас одурив шахрай бундючним виглядом і міною пісною (Самійл.)]. Кислая -на - кисла (квасна, сквашена) міна, квасний вираз, кисле обличчя (лице). Делать, иметь кислую -ну - робити, мати кислу (квасну) міну, (насм.) квасити губи, кваситися. Делать, сделать недовольную -ну - робити, зробити незадоволену міну, кривитися, скривитися. Строить -ны - виробляти міни. На его лице появилась весёлая, недовольная (и т. п.) -на - його обличчя набрало вєсЄлого, незадоволеного (и т. п.) виразу.
II. МИна (взрывч.) - мина; (минный ход) підкіп (-копу), мина. Подводная -на - підводна мина. Взорвать -ну - запалити мину. -на взорвалась - мина вибухла. Закладывать -ну -закладати мину. Вести, подводить, подвести -ну под что - підводити, підвЄсти мину під що, підминовувати, підминувати що.
III. МИна (др.-греч. монета) - мина, мна.