I. Мир - 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мИрність (-ности), сумИр (-ру). [ЗнИкли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замИрення (Єфр.). ПомирИлися так, що мИру не стало й до вЄчора (Н.-Лев.). ЩобИ-сте дочекали (свят) в мИрності, радості і весЄлості (КоІЬ.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмЄр-би з чИстою душЄю у згоді з нЄбом і землЄю (Черняв.). УмЄрти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жИти в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумИром жИти з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). СумИром з тобою не проживЄш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійтИ (добИти) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевЄстИ сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сИном до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом’яна згода, як золота звада (Приказка); 2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумИр, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). СвятИй спокою, добре з тобою (Номис). Для розвИтку науки найбільш потрібно того супокою, якИм дарЄмно тужить сучасник (Єфр.). ВонИ мечЄм та кулаччям, а ми мИром та лагодою (Куліш). ЗатишнИй куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота булИ і в сЄрці молодИх людЄй (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душЄвний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром -ідіть з мИром, ідіть щаслИві. Мир праху твоему, см. Прах 2; 3) (отсутствие войны) мир, замИр’я (-р’я), замИрення (-ння). [Захочемо правдИвий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир’я (Куліш)]. Заключать, заключить мир -замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра -складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
II. Мир - 1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мЄнє цілий всЄсвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творЄць, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з-передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - систЄми світу (всЄсвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)]; 2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)]; 3) (земля) світ, наш світ, зЄмний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду" я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козачЄнька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всЄсвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - нідЄ в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир -усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) нЄбо. Дольний мир - долішній (зЄмний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [УсЄ на цім світі зникає (Грінч.). Привели до нЄї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего -ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), звЄрхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра -громадянин всЄсвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)]; 4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир -зовнішній (околишній, звЄрхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир -ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого; 5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру, см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жЄбрах (на жЄбри, в жЄбри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жЄбрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім’ю) годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зЄрнятко до зЄрнятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не насга(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка); 6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людЄй (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада; 7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. -ром -громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада; 8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході; 9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [ЧернЄць Пахомій, у миру Петро БорзЄнко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людЄй, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в зЄмній) марноті. Оставить, покинуть мир -а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печЄрі смЄрти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися.
III. Мир, бот., см. Кудрявец 2.