Мокрота — Російсько-український академічний словник (А–П)
Мокрота, Мокротина - флягма, (реже флегма), мокротиння, харкотиння, харковиння (-ння), харковина, харканина, хряки (-ків). [Так закахикався, що мокротиння сперло йому дух (Кониськ.). Виплюнув чорне з кров’ю мокротиння (Черкас.)].
Мокрота - мокрість, вогкість (-ости); мокрінь (-ни), моква, мокротеча, мокреча. [Завше коло мисника мокрінь (Липовеч.). Ганчар цілий день у мокві робить (Вовчанщ.). І з стЄлі і з стін пустки пішла мокротЄча (Еварн.)].