Молчан - (собака) мовчан, потайний собака; (охотничья безголосая) мовчан (-на). Молчание - мовчання, (пауза) мовчанка, (безмолвие) німота, тиша, мовчазність (-ности). [Минуло кілька хвилин у мовчанні (Л. Укр.). Ніби хтів своїм мовчанням сказати: цього бути не може (Крим.). Пройшло у мовчанці кілька хвилин (Коцюб.). Після довгої мовчанки знов обізвався до нього (Васильч.). Аби не бачити тих стін, у котрих гула колись бучна розмова, чувся вєсЄлий рЄгіт, а тепЄр така нудна німота їх окривала (Мирн.)]. Глубокое -ние - глибоке мовчання. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебрЄї (Франко)]. Тяжёлое -ние - важкЄ мовчання, важка мовчанка. Угрюмое, мрачное -ние - похмуре мовчання, похмура мовчанка. Гробовое -ние - могильна тиша, гробовЄ мовчання. Гробовое -ние воцарилось среди присутствующих - могильна тиша запанувала (гробовЄ мовчання запанувало) серед присутніх, поняла (поняло) присутніх. Пребывать в -нии -пробувати в мовчанні, німувати. [Де німують-недугують, гинуть без пуття (Грінч.)]. Хранить упорное -ние - уперто мовчати, затятися й мовчати. Погрузиться в -ние -поринути в мовчання. Принудить кого к -нию - змусити кого мовчати (до мовчання), (образно) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому, зав’язати язик(а) кому. [Сила може заціпити уста, може скувати вільне слово (Єфр.)]. Накладывать на уста печать -ния - замуровувати уста. [Ненастаннії наруги замуровують уста (Франко)]. Обходить, обойти, проходить, пройти -нием что - збувати, збути мовчанням що. Прервать -ние -перервати мовчання (мовчанку). [Перший перервав важку мовчанку Бовдур (Франко)]. Ваше -ние вызывает подозрение - ваше мовчання викликає підозру. -ние - знак согласия - хто мовчить, той не перечить; мовчання - знак згоди. В -нии - у мовчанні, мовчки, тихцЄм; срв. Молча. [Міщани тихцЄм розходяться (Куліш)].
