Момент - 1) момент (-ту), мить (-ти), часинка, часиночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгновение, Миг. [Нехай життя - момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Франко). Знала-б, - у тій менті вигнала-б! (Звин.)]. На один -мент - на один момент, на одну мить, на одну (коротеньку) часинку (часиночку), на годинку (годиночку). [Неначе трошечки почервоніла, так, на одну годиночку (Квітка)]. Как раз в тот -мент - саме в (на) той момЄнт, саме в ту мить, саме в той час. [Він на той момЄнт ускочив у пасіку (Житомирщ.). Але саме в той час він глянув униз (Н.-Лев.)]. В этот -мент - в (на) цей (той) момЄнт, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвилину. [Він люто ненавидів професора під ту хвилину (Крим.)]. В тот же -мент - в той-же момЄнт, в ту саму мить, саме в (на) той час. В один -мент - в один момЄнт, одним момЄнтом, в одну хвилину, (образно) одного чЄрку, як «га» сказати; срв. Мгновение (В одно -ние). [А молоді козаки одного чЄрку опинилися на конях (М. Вовч.)]. В несколько -тов - в (за) (дЄ)кілька момЄнтів. Выжидать -мЄнт - вижидати момЄнту, пильнувати хвилі. Улучить -мЄнт - вигадати момЄнт (часинку). [Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.)]. Критический -мЄнт -критичний момЄнт; 2) (пора, короткое время; период) момЄнт, час, доба. [Один в момЄнт найтяжчої зневіри з біди нас вивів хитрими словами (Франко). В кожній драмі можна вирізнити три головні момЄнти: зав’язку, розвиток боротьби і нарЄшті розвязку (Єфр.). Не який се сміх і не жартування, се важний святий час (Квітка)]. В данный -мЄнт - в даний момЄнт, (зап.) на разі. [Погоня була вже в лісі; правда, на разі не було безпосередньої небезпеки (Франко)]. Определённый исторический -мЄнт - пЄвний історичний момЄнт, (период) певна історична доба; 3) (в механике и переносно) момЄнт (-ту). -мЄнт силы, инерции - момЄнт сили, інЄрції. Национальный -мЄнт - національний момЄнт.
