Монах - 1) чернЄць (р. ченця и черця, им. мн. ченці и черці), манах, монах (-ха), чорноризець (-зця), (калогеронт) калугер (-гера), ум. чЄнчик, чЄрчик, манашок, (ирон.) каптурник, черчук (-ка), соб. чернЄцтво, (ирон.) ма[о]нашва (-ви), каптурники. [Чорт не плаче, коли чернЄць скаче (Номис). А під тою горою жили ченці та манастирі будували (Рудан.). Живу ченцЄм у мирі та душу спасаю (Кониськ.). Очнувсь манах, аж смерть в головах (Номис). Черчук має черевички, і сам чЄрчик невеличкий (Гол. III). «Калугеру!» -каже, - «що то це ти робиш?» (Рудч.). Того дня чернЄцтво справляло зустріч образа (Корол.). Манашви було як галок (Чигиринщ.)]. Пойти в -хи - піти в ченці (черці); 2) монах-шелкопряд, зоол. Рзіїига топаска - монашка-шовкопрядка.
