Морить - 1) (умерщвлять) морити, виморювати, вигубляти и вигублювати, вибавляти, (истреблять) нищити кого, що. [Чим ви мух морите (вигублюєте, вигубляєте, вибавляєте)? (М. Грінч.). Мороз нищить усяку нЄчисть (Київщ.)]; 2) (томить) морити, зморювати, виморювати, уморювати, мучити кого. [Холодом мене морить (Канівщ.). Мучили нас тяжко роботою (Богодух.)]. -рИть голодом - морити голодом, уголоджувати кого. [Морять довгим голодом у темниці (Куліш). Себе уголоджує, да годує нечисті душі (Борзенщ.)]; 3) (тушить, запекать) тушкувати, парити що. -рИть лук - тушкувати цибулю. -рИть молоко - парити молоко. -ться - 1) (стр. з.) моритися, виморюватися, вигублюватися, вибавлятися; моритися, зморюватися, уморюватися, уголоджуватися; тушкуватися, паритися, мліти; бути мореним, виморюваним и т. п. [Нехай каша мліє (Звин.)]; 2) (возвр. з.) моритися, мучитися. Не мало -лся над этим делом - попомучився коло цього діла (над цим ділом).
Морить в інших словниках
| Морить — Фразеологічний словник української мови |