Мот — Російсько-український академічний словник (А–П)
Мот - 1) марнотрат, марнотрат[в]ець (-т[в]ця), марнотрав, тринькало, ц(в)индра; срв. РасточИтель. [І ми тепер, як діти марнотравця, покутуєм безвинно батьків довг (Л. Укр.)]; 2) см. Моток.