Мочалка - 1) см. Мочалина; 2) (для мытья, тела, утвари) віхоть (-хтя) (ум. віхтик), мийка. [Візьми теплої води та віхоть та змий гарненько (Сл. Ум.). Посуд мийкою повимивала (М. Грінч.). На позаливаній долівці стояв цЄбор, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (Коцюб.)].
Мочалка в інших словниках
| Мочалка — Великий тлумачний словник сучасної української мови |